Ми тридцять років живемо в економіці, де найприбутковіша інвестиція — це стосунки з тим, хто розподіляє. Війна цю логіку не зламала. Вона змінила розподільника: раніше це був уряд із газом, тепер — уряд із зовнішнім фінансуванням і оборонним замовленням.
Це та звичка, яку зовнішній шок не лікує. Навпаки: кожен транш робить її міцнішою, бо щоразу підтверджує, що діру, яку не закрив приватний інвестор, закриє хтось інший.
Чому це найважча з трьох залежностей
Від дешевих ресурсів і від великих активів країна відмовиться не з доброї волі, а тому, що їх фізично не стало. Від очікування, що партнери закриють діру, ніщо не змушує відмовлятись — воно щороку підкріплюється.
Тому перевіряти треба не обсяг допомоги, а те, куди зміщується мотивація бізнесу: до клієнта чи до розподільника.