Криза — це механізм відбору: вона мала б вибити з ринку тих, хто працює гірше, і звільнити ресурс для тих, хто працює краще. У 2008 році цей механізм увімкнувся й був негайно вимкнений вручну.
Компенсаційні рішення держави зняли з бізнесу необхідність рости в продуктивності. І тут немає жодної претензії до бізнесу: за наявних стимулів чекати на відшкодування було раціональнішою стратегією, ніж модернізуватись. Він відповів на сигнал, який йому справді послали.
Наслідок, який тягнеться далі
Криза перестає бути санітаром. Кожен наступний шок проходить за тим самим сценарієм: збиток соціалізується, ефективність відкладається. Модель не просто виживає — вона щоразу підтверджується практикою.
Тому питання «чому бізнес не модернізувався» поставлене не туди. Правильне питання — чому держава щоразу платила.